Кашель є важливим захисним рефлексом. Він виникає при подразненні дихальних шляхів та діє як захисна функція організму для очищення дихальних шляхів від подразників, наприклад пилу, збудників, шкідливих речовин або сторонніх тіл. Кашель також є поширеним симптомом при різних захворюваннях — при деяких менш серйозних, наприклад застуді, бронхіті, а також у разі деяких тяжких, як-от пневмонія, астма, утворення тромбів або скупчення рідини в легенях. Кашель можна класифікувати за тривалістю (гострий/підгострий/хронічний) або за наявністю чи відсутністю виділень слизу/мокроти (вологий/сухий чи продуктивний/непродуктивний). Зазвичай в дихальних шляхах виробляється невелика кількість слизу, який забезпечує вологість слизових оболонок та утворює тонкий шар, що вистилає внутрішню частину бронхів. Проте під час, наприклад, респіраторних інфекцій виробляється надто багато слизу, якій перетворюється на в’язке мокротиння, що важко відкашлюється. У цьому випадку необхідно розріджувати слиз та знижувати його в’язкість, щоб полегшувати виведення мокротиння з дихальних шляхів, знижувати рівень застою та полегшувати дихання. Ліки, які забезпечуються ці процеси, відомі як муколітики та відхаркувальні засоби. З іншого боку, при сухому кашлі слиз не виділяється. У цьому випадку для лікування застосовуються препарати, що пригнічують кашльовий рефлекс.